Мы в социальных сетях:
twitter youtube facebook g+

Заполните все поля для регистрации

Имя:
Фамилия:
Email:
Пароль:
Повторите пароль:

Топ-10 найкращих спортсменiв 2010-го за версiєю "СПОРТглавреда": восьме мiсце

Вторник, 11 Января 2011, 16:22

Завдяки цій львів'янці Україна отримала перше за останніх сім років золото чемпіонату світу з вільної боротьби.

 Восьме місце – Олександра Когут (боротьба)

 22-річна львів’янка принесла Україні перше, починаючи з 2003 року, світове золото в жіночій боротьбі. Більш того, Когут стала лише третьою після Ірини Мерлені та Катерини Бурмістрової чемпіонкою світу у цьому виді спорту.

Зрештою, та медаль московського «розливу» - не єдина для Олександри в році, що минув. В квітні вона здобула бронзу на європейському чемпіонаті в Баку (Азербайджан). То при умові, що в суперниці українці сліпий жереб обирав ледь не всіх найсильніших суперниць за ваговою категорією до 51 кг.

Перемігши у впертій і майже бесприйомній сутичці чемпіонку Європи-2008 Анну Трусову із Росії, в чвертьфіналі Когут поступилася на туше двічі срібній призерці першостей континенту румунці Естері Добре. На щастя, Естера дійшла до фіналу, надавши Когут нагоду поборотися у втішних сутичках за бронзу. У першій зустрічі цього міні-турніру українка  перемогла Надін Токар зі Швейцарії. Причому у другому періоді Когут цілком могла програти сутичку на туше, коли, проводячи накат, накрилася. Врятувало українку потужне захоплення, яке вона продовжувала утримувати, навіть перебуваючи у критичному становищі. Когут просто продавила суперницю і та, задихаючись, почала перекочуватися в хід рухам українки. Ці два накати й стали переможними.

У сутичці за бронзу Когут не залишила шансів бронзової призерці чемпіонату Європи-2008 Тііні-Паулі Ілінь з Фінляндії. Провівши кидок через стегно, українка цілком могла покласти суперницю на лопатки ще в першому періоді. Втім, судді не наважилися зафіксувати чисту перемогу. Зрештою, в другому періоді Олександра переконливо довела свою перевагу й здобула третю в кар’єрі нагороду європейських чемпіонатів.

Перед стартом мудіалю-2010 у Москві на Когут ніхто всерйоз не розраховував. Вона була претенденткою на одну з медалей у ваговій категорії до 51 кг. Не більше того. Але Когут посоромила скептиків. У стартовій сутичці вона здолала бронзову призерку чемпіонату світу-2006 Марію Іванову з Білорусі. Потім була впевнена перемога над чемпіонкою Європи-2007 Замірою Рахмановою з Росії.

«Для себе давно засвоїла, що проти представників країни-організатора (незалежно, Росія це чи хтось інший) потрібно боротися так, щоб у суддів не було змоги приймати суперечливі рішення, - скаже Когут кореспондентові «СПОРТглавреда». - Тому зробила все, щоб моя перемога над Рахмановою була абсолютною. Звичайно, без дрібних помилок не обійшлося, але я їх виправила і провела результативні прийоми».

У півфіналі перед натиском української борчині не встояла чемпіонка Азії минулого року Тетяна Бакатюк з Казахстану. Нарешті у фіналі у впертій боротьбі здолала Когут дворазову чемпіонку світу серед юніорів японку Ю Хоріуті.

«Якщо не врахувати юніорського рівня, то в фіналі чемпіонату світу боролася вперше, - прокоментувала Олександра золоту сутичку нашому виданню. - Звісно, хвилювалася. Але й Хоріусі, думаю, теж нервувала. Вона взагалі на турнірах такого рівня виступала вперше. Тому й сутичка вийшла такою напруженою. Ціна помилки була дуже високою. Власне, ніхто й не помилявся. В обох періодах рахунок був 0:0. Після першої двохвилинки фішку тягнула японка і вийшло, що вона вийняла для мене захват за ногу. Після другого періоду в мішечок полізла вже я. І знову жереб був на моєму боці. Двічі збивши суперницю на килим, перемогла. Виходить, чемпіонкою стала з Божою допомогою».

Зазначимо, що в 2005-му Когут вже ставала чемпіонкою світу. Але серед юніорів. З того часу вона встигла пережити спад в результатах й знову піднялася на вершину. Але вже дорослу. Тепер є нова мета – Олімпіада в Лондоні. Для цього треба переходити в вагову категорію до 48-ми кілограмів, де внутрішня конкуренція набагато гостріша ніж в категорії на три кілограми важчій…

Іван Вербицький

http://sport.glavred.info/